1) Для кожного досліду порівняйте значення сили (F) зі значенням ваги тіла (P) і зробіть висновок про виграш у силі, який дає похила площина. 2) Порівняйте корисну та повну роботу. 3) Порівняйте одержані значення ККД і зробіть висновок, чи залежить ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною.
Для кожного досліду порівняйте значення сили (F) зі значенням ваги тіла (P) і зробіть висновок про виграш у силі, який дає похила площина:
При руху тіла по похилій площині, значення сили (F) може бути меншим за значення ваги тіла (P). Це стає можливим завдяки розкладанню ваги тіла на дві компоненти: перпендикулярну до похилої площини (P₁) та паралельну до неї (P₂). Сила, що діє похилою площиною (F), виконує роботу по переміщенню тіла, проте значення цієї сили може бути меншим за значення ваги тіла (P), оскільки P₁ < P.
Порівняйте корисну та повну роботу:
Корисна робота відображає виконану роботу, яка корисна для досягнення певної мети. У контексті похилої площини, корисна робота відбувається тільки в тому напрямку, в якому переміщується тіло, і визначається формулою:
Корисна робота = сила (F) * відстань переміщення (d) * косинус кута (θ) між силою і напрямом переміщення.
Повна робота включає як корисну роботу, так і втрату енергії на подолання опору або тертя. В контексті похилої площини, повна робота враховує також втрату енергії на подолання сил тертя та інших неуникнених опорів.
Порівняйте одержані значення ККД і зробіть висновок, чи залежить ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною:
ККД (коефіцієнт корисної дії) визначається як відношення корисної роботи до повної роботи, тобто:
ККД = (корисна робота) / (повна робота).
ККД може залежати від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, оскільки залежить від відношення корисної роботи до повної роботи. При збільшенні ваги тіла, яке піднімають, може зростати опір, який треба подолати, збільшуючи загальну втрату енергії та знижуючи ККД. Однак, це також залежить від конкретних умов і параметрів системи.
Загалом, висновок щодо залежності ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, залежатиме від конкретних факторів та умов досліду.
наблюдения показывают, что между молекулами одновременно действуют и силы притяжения, и силы отталкивания. силы взаимодействия молекул являются короткодействующими, их действие проявляется лишь на расстояниях, не превышающих нескольких собственных размеров молекулы. область пространства, в которой проявляется действие молекулярных сил, называют сферой молекулярного действия. радиус этой сферы равен примерно 1•10-9 м.
силы молекулярного взаимодействия зависят от расстояния между молекулами. при этом характер зависимости от расстояния у сил притяжения и сил отталкивания различен. при увеличении расстояния между молекулами силы отталкивания убывают быстрее, чем силы притяжения, а при уменьшении этого расстояния возрастают быстрее, чем силы притяжения.
установлено, что силы взаимодействия молекул обратно пропорциональны n-й степени расстояния r между центрами масс молекул, т. е. для сил притяжения п = 7, а для сил отталкивания п принимает значения от 9 до 15. (например, для молекулы воды , а )
сила отталкивания считается положительной, а сила притяжения отрицательной. существует такое расстояние между молекулами, на котором сила притяжения равна силе отталкивания, т. е. их результирующая сила равна нулю. если расстояние между молекулами г> r0, силы их взаимного притяжения, если же r< r0, силы отталкивания. таким образом, результирующая сил молекулярного взаимодействия на больших расстояниях является силой притяжения, а на малых — силой отталкивания. следовательно, r0— это такое равновесное расстояние между молекулами, на котором они находились бы, если бы тепловое движение молекул не нарушало этого равновесия.
описанный характер зависимости сил взаимодействия молекул от их расстояния друг от друга объясняет появление силы при деформации тел. если под действием внешних сил тело сжимается, расстояние между молекулами r становится меньше, чем r0, и появляется сила, препятствующая взаимному сближению молекул. если же под действием внешних сил тело растягивается, то расстояние г становится больше, чем r0, и появляется сила, препятствующая взаимному удалению молекул. вблизи точки r0 на графике участок кривой является почти прямолинейным, так как при небольшом смещении молекул из положения равновесия силы притяжения или отталкивания между ними возрастают линейно с увеличением смещения. именно по этой причине при малых деформациях тела (т. е. в пределах его ) выполняется закон гука.
