Чему будет равен угол преломления света, если он падает на поверхность воды под углом 0 градусов?

закон преломления :   n1 * sin(a1) = n2 * sin(a2)

просто по формуле.

а1=0  синус нуля равен нулю   sin(a1)=0

значит синус угла преломления тоже равен нулю sin(a2)=0. и угол равен нулю  a2=0.

ответ  угол преломления света 0 градусов

Жили-были молекулы. они жили рядом и были дружны между собой. каждая из них занимала определенное положение в пространстве. во всем у них был идеальный порядок. молекулы немного двигались, но уйти от отведенного им места не могли. и все вещества, которые они образовывали, были твердые, имели определенную форму и объем. всех очаровала красота и симметрия кристалла. от этого молекулы стали гордиться и тут же стали ссориться. они забыли, что делать этого им нельзя. некоторые после ссоры с соседом уходили со своих мест, порядок был нарушен. они еще жили достаточно близко, но уже не дружно. каждая молекула легко меняла свое положение. от этого вещества потеряли форму стали растекаться и превратились в жидкость. от обиды и разочарования молекулы ссорились еще больше, разбежались подальше друг от друга. они стали перемещаться в пространстве с огромными скоростями, а при столкновении отталкивались друг от друга, словно бильярдные шары. обстановка накалялась. везде царил беспорядок. и вдруг они поняли, что их никто не видит. вещество превратилось в газ. устроить беспорядок проще всего, но возвратиться обратно намного труднее

Атоми і молекули атомом (від грец. atomos - неподільний) називають частина речовини мікроскопічних розмірів і маси, найдрібнішу частку хімічного елемента, що зберігає його властивості. атоми з елементарних часток і мають складну внутрішню структуру, представляючи собою цілісну ядерно-електронну систему. в центрі атома знаходиться позитивно заряджене ядро, в якому зосереджена майже вся маса атома; навколо рухаються електрони, що утворюють електронні оболонки, розміри яких (~ 10 -8 см) визначають розміри атома. ядро атома складається з протонів і нейтронів. число електронів в атомі дорівнює числу протонів у ядрі (заряд всіх електронів атома дорівнює заряду ядра), число протонів одно порядковому номеру елемента в періодичній системі. атоми можуть приєднувати або віддавати електрони, стаючи негативно або позитивно зарядженими іонами. хімічні властивості атомів визначаються в основному числом електронів у зовнішній оболонці; з'єднуючись хімічно, атоми утворюють молекули .

моле́кула  (новолат.  molecula, зменшувально від  лат.  moles  — маса)  — здатна до самостійного існування, електрично нейтральна частинка речовини, що має її основні хімічні властивості, які визначаються її складом та будовою. молекули бувають гомонуклеарні, тобто такі, що з атомів одного виду, наприклад,  кисень  (o2); або гетеронуклеарні, тобто такі, що з різних атомів наприклад,  вода  (h2o).

молекули є типовою складовою біологічних об'єктів, рідин і газів і молекулярних кристалів, проте багато твердих речовин не мають молекулярної структури, хоча і мають міжатомні зв'язки. у  металах,  солях, та  мінералах, структурними елементами  кристалічної ґратки  яких є атоми або іони, виділити окремі молекули неможливо, бо вся речовина, фактично, є однією великою молекулою. те ж саме можна сказати про пласкі кристали, на кшталт  графену. такі об'єкти називаються макротілами.

при великих температурах молекули на атоми  — цей процес називається  термолізом. найміцніші молекули, такі як вода, азот або чадний газ, можуть витримувати температури в кілька тисяч  кельвінів, тому можуть існувати навіть на поверхнісонця[1].