Особливости украинского игрового кино та його представники

ответ:Так сложилась моя жизнь, что под старость я, успешный хирург, знаменитость, решил сменить место работы, жительства и купил имение под Киевом. Однажды, накануне Рождества, я шел домой с работы, но вечер был чудный, настроение праздничное, я даже купил подарки для детей знакомых, и я решил пройтись через парк.

Шагая по дорожке, покуривая, я увидел на скамейке мужчину, он был худой, одет не по погоде, в осеннее пальто. Я попросил разрешения присесть, он молча отодвинулся.

Будучи в прекрасном расположении духа я стал восхищаться погодой и обмолвился о подарках знакомым ребятишкам.

И вдруг он словно взорвался и стал говорить, что ему не до подарков, что у него голодные дети, у жены пропало молоко и так далее.

Тогда я строго попросил его изложить ситуацию, что случилась в его семье, но очень кратко.

И он поведал, что после того, как переболел, его место, где он работал занял другой человек и теперь он никак не может устроиться на работу.

Семья осталась без денег, недавно умерла одна из дочерей, сейчас тяжело более вторая, семилетняя Машутка, а у жены пропало молоко и грудная дочь совершенно голодная. Детям нечего есть, они вынуждены переехать в комнату в сыром подвале и он уже подумал о том, что бы покончить с собой. Я увидел, что этот человек был в полном отчаянии.

Я встал и потребовал отвести его к нему домой.

Когда мы вошли, его жена, изнеможденная худая женщина, лежала рядом с больной девочкой, а старшие мальчишки со слезами на глазах хлебали пустой борщ.

Осмотрев девочку, я отправил отца в аптеку за лекарством, а ещё за продуктами. Заставил мальчишек растопить печь, дав денег на дрова, лекарства и на житье. А ещё посоветовал завтра обратиться к моему знакомому доктору, которого собирался предупредить.

Когда я уходил, хозяин, его фамилия была Мерцалов, спросил за кого молиться, как меня зовут. Но я лишь пожелал им , что бы следующий год был для них более снисходительным, чем и ещё посоветовал никогда не отчаиваться и ушел. И я верю, что в этой семье все наладилось, что дети поправились, а хозяин нашел работу и они воспитали хороших детей

Объяснение:

дай

Даніель дефо. письменник, ім'я якого добре знають як дорослі, так і діти. світова його слава тримається перш за все на його романі «пригоди робінзона крузо». роман, який ось уже більше двох століть читають у всьому світі. він передається з покоління в покоління, і онуки читають його з не меншим захопленням, ніж батьки й дідусі.чим же так приваблює читачів герой роману робінзон крузо? що особисто мені подобається в ньому? а те, що він великий трудівник, людина невтомної енергії, оптиміст. інший на його місці загинув би, опинившись у таких обставинах. робінзон опинився сам на острові, йому протистояв світ, глибоко байдужий до нього, який навіть не знав про його існування. море, вітер, дощі і цей острів з його дикою флорою і фауною — ось усе, що оточувало робінзона. і варто було йому хоч на хвилину опустити руки, відмовитися від щохвилинної боротьби з грізними силами природи, цей острів, напевно, став би його могилою. але він зумів напружити свій розум, силу волі, щоб у таких екстремальних умовах не тільки вижити, а й залишитися людиною. для цього йому необхідно було оволодіти не тільки багатьма професіями (що він і зробив), а навіть законами оточуючого світу. не може не приваблювати в робінзоні і наполегливість, цілеспрямованість. він збудував собі житло-фортецю, зумів з кількох зерняток виростити врожай пшениці, перетворити диких кіз на свійських тварин, зростити виноградну лозу. а ще мені подобається в цьому герої те, що вже з перших днів перебування на острові він насаджує дерева, приручає тварин. він ніколи не дає собі послаблення, чітко планує свій день: спочатку читає священне писання, далі —- полювання, сортування, сушіння й приготування їжі, догляд за худобою, робота по господарству.заповітною його мрією було збудувати човен і нарешті вибратися з цього острова. він знайшов відповідне дерево, повалив його й кілька місяців видовбував з нього човен. коли човен нарешті був готовий, робінзон зрозумів, що спустити його на воду йому не вдасться: занадто важкий. але він не втрачає сили духу, стійко переносить невдачу.нарешті робінзон знайшов собі товариша — п'ятницю, якого він навчив говорити, займається його вихованням, долаючи його дикарські звички.немало ще випробувань довелося пережити робінзону, доки він знову потрапив на свою батьківщину. але вижити в екстремальних умовах і залишитися людиною йому сила волі, хоробрість, невтомна працелюбність, наполегливість і оптимізм. цим і приваблює мене робінзон крузо. і такі риси характеру я б хотіла виховати в собі.