Короткий рассказ который заканчивается пословицей (что написано пером, то не вырубишь топором) или )слово не воробей вылетит не поймаешь).

Підготовка до бесіди - обов'язкова вимога. Вона складається з таких моментів:

1) визначення мети інтерв'ю і характеру необхідних відомостей;

2) вивчення предмета (теми) інтерв'ю;

3) вивчення співрозмовника;

4) попереднє обдумування техніки бесіди, складання питань.

Загальні правила проведення інтерв’ю:

декілька ненав’язливих питань

діалог варто починати з тих питань, на які ми знаємо точні відповіді

переконайтесь, що ви розумієте співрозмовника

уникайте запитань, що вимагають односкладної відповіді

розповісти про себе

метод пауз

важливі запитання ближче до кінця

якщо ухиляється від відповіді, через декілька питань повторити, перефразувавши

у кінці дякуємо.

Типи інтерв’ю: інтерв’ю-монолог; інтерв’ю-діалог – єдність і боротьба протилежних точок зору; інтерв’ю-полілог; колективне інтерв'ю (круглий стіл); анкетування; прес-конференція; брифінг.

Піддражнення та використання пауз (метод "вагітної паузи") як прийоми, розраховані на те, щоб розговорити співбесідника. Методи нейролінгвістичного програмування у журналістиці. Особливості загальної та конкретної підготовки до інтерв'ю: вивчення предмета бесіди (пошук спеціальної інформації, складання питальника); вивчення об'єкта інтерв'ю (його біографічних даних, його досвіду в темі інтерв'ю); планування бесіди (визначення часу, місця, умов тощо). Класифікація запитань за П. Міцичем: закриті питання (на які очікується відповідь "так" чи "ні"), відкриті питання (потребують розгорнутої відповіді), риторичні запитання (їх мета – викликати нові запитання та вказати, наприклад, на невирішеність проблеми чи забезпечити підтримку певної позиції), переломні питання (втримують бесіду у певному руслі або ж піднімають цілий комплекс нових проблем), питання для обдумування (змушують співрозмовника напружено роздумувати з певного приводу, коментувати те, що вже було сказано, тощо). Класифікація запитань за Н. Елькельманом: інформаційні запитання, контрольні запитання, питання для орієнтації (наприклад, щоб уточнити, чи людина все ще дотримується певної точки зору), підтверджуючі питання (щоб знайти взаєморозуміння), ознайомчі питання (повинні познайомити нас з думкою співрозмовника), зустрічні питання, альтернативні запитання – дають співбесіднику можливість вибору (однак кількість можливих варіантів не повинна перевищувати трьох), провокативні запитання, вступні та заключні питання. Правила проведення інтерв'ю. Соціально-психологічні типи співрозмовників: експерт, внутрішній інформатор, "гарячий" інформатор, легковажний інформатор, контактер, спільник, випадкове джерело та інші. "Важкі" співрозмовники та загальні правила спілкування з ними. Принципи толерантного ставлення до співрозмовника. Моделі поведінки журналіста під час інтерв'ю: "жорстка" поведінка, "м'яка" поведінка, дружелюбне спілкування, конфліктне спілкування, "ділова розмова", "азартний спорт", "вільне плавання".

Все вокруг меняется со временем. Интересно, как изменится наш город, улица, школа через 20 лет? Мне кажется, что все станет более развитым и усовершенствованным. В школе бы появились электронные учебники, и 3Д-кинотеатры.  Тогда детям не пришлось бы носить с собой большое количество книг, а на уроках они бы отправлялись в виртуальное путешествие по другим странам.

 Наша улица тоже изменилась бы. Появилось бы большое количество необычных авто и другой техники. Людям в таком месте стало бы более комфортно. В городе бы возвели новые достопримечательности. На стадионах города появятся тренажеры, которых человечество еще не видело. Спустя 20 лет  наш мир точно изменится к лучшему!

Объяснение: