Много контрольний твір-роздум на одну з тем (на прикладі трагікомедії івана карпенка- карого “сто тисяч” і власного життєвого досвіду): 1. “чи завжди гроші породжують бездуховність? ” 2. “чи всіх людей псують гроші?

грошей, напевне, прагнуть усі люди на землі. але для когось гроші — це просто засіб існування, своєрідна ланка в ланцюжку «праця — гроші — матеріальні тя духовні блага». а є люди, для яких гроші — сенс життя, його мета. такі люди живуть заради грошей, заради якось сліпого накопичення. причому свої гроші вони майже не витрачають. єдиний достойний вклад грошей, на їхню думку, — це той, що знову таки дасть якийсь прибуток, принесе нові гроші.

про згубний вплив грошей за всю історію людства сказано і написано дуже багато. і хоча, мабуть, ніщо ніколи не зможе запобігти новим проявам цієї «хвороби», мудрі світу цього невтомно нагадують нам про ту шкоду, що можуть завдати людині гроші. своєрідним попередженням людям-грошолюбам є п'єса івана кар-пенка-карого «стотисяч».

у комедії «сто тисяч» автор на прикладі невеликого періоду життя головного героя п'єси герасима калитки показав, наскільки згубним буває вплив грошей на людину, до чого може призвести жага багатства, жадоба др наживи. герасим калитка прагне збагачення: він скуповує землі збанкрутілих поміщиків і бідних селян, накручує відсотки на борг своєму кумові, на всьому економить у повсякденному житті. він заздрить багатієві пузирю, у якого величезне господарство і повно грошей. аж ось доля звела його з невідомим, який запропонував йому купити фальшиві гроші, які аж ніяк не відрізниш від справжніх.

мабуть, у таких шахраїв, яким був невідомий, дуже розвинена інтуїція. вони відчувають людей, які живуть заради накопичення і вже підпали під страшний вплив грошей. звісно, герасим з його жадобою до збагачення не міг відмовитися від такої «операції». він настільки захоплений жадобою до наживи, що не помітив найпростішого обману і став жертвою хитрішого від себе шахрая. зрозумівши, що його обманули, калитка не намагається навіть поміркувати над тим, чому так сталося, що до цього призвело, він одразу кинувся вішатися, бо, на його думку, «краще смерть, ніж така потеря».

отже, іван карпенко-карий в образі герасима калитки розкрив проблему згубного впливу грошей на людину, показав, які зміни відбуваються в свідомості й характері людини через надмірну пристрасть до грошей. його п'єса — це своєрідне попередження іншим калиткам про можливі наслідки непомірної жадності.

Чи завжди грошi чи всiх людей псують грошi

Максим- син захара беркута, любить мирославу, добрий, служив інтересами народу, батькові, мудрий, герой. чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між слугами максим беркут усюди був однаковий, спокійний, свобідний, в руках і словах, мов рівний серед рівних. товариші поводились з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялися і жартували з ним, а проте виповнювали його розкази точно, швидко і так весело та радо, немов і самі без розказу були би в тій хвилі зробили те саме. боярська служба, хоч не  такої рівної вдачі, далеко не так свобідна в поводженню, далеко похпніша з одних гордо висміюватися,   перед другим низенько хилитися, все ж таки поважали максима беркута за його звичайність і розсудливість і хоч не без дотинків та жартів, таки робили те, що він казав. він виявивив   себе як бестрашнийлицар і вольовий начальник. для нього рідний край, народ дорожчі від особистого життя. мирослава  - дівчина-русинка, дочка боярина тугара вовка, її матір померла, тому мирославу виховувала нянька (або проста селянка). мирослава нічого не підозрювала про темні справи свого батька, бо звикла поважати, любити людей, відноситись до них з повагою та довіряти їм. дізнавшись що батько її зрадник, героїня відмовилася від нього. вона дуже хвилюється коли захар беркут хотів розбити ворогів повністю, вбивши при цьому і свого сина, якого мирослава щиро покохала. вона добра і хоробра, відважна пішла ловити навіть дикого звіра.

Можу запропонувати такий варіант твору про улюбленого героя з "чорної ради":               «чорна рада» - це історичний роман хроніка, в якому розповідається про доленосні події для нашої вітчизни. твір п. куліша насичений яскравими та різнобарвними образами. на сторінках роману можна побачити і історичних постатей, серед яких брюховецький, сомко, тетеря, і вигаданих персонажів, створених уявою письменника.               серед усіх образів мені найбільше імпонує петро шраменко. це гарний «орел не козак», який містить у собі такі риси, як мужність та хоробрість. цим його рисам дивуються навіть старші люди, які вже не раз відчули на собі, що таке війна: «не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати». а петро завдяки своїй відвазі може. петро шанує батьків. шрам, батько петра, є для нього справжнім авторитетом. цей хлопець звик слідувати закону та коритися моралі. він відчайдушно вболіває за свою батьківщиною, бореться за неї не на життя, а на смерть: « ворочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і проворний, як сугак на степу». окрім цього петро є гарним побратимом і товаришем, про що свідчать слова кирила тура: « багно тебе не втопче, як зав’язнеш, а хіба з багна витягне».           петро шраменко має здатність і на сильні почуття. так він закохується у лесю і лицарськи і шляхетно захищає честь украденої дівчини. з вірної в коханні лесею їм пророкують справжнє сімейне щастя.           отже, петро – славний козак, гарний син та люблячий коханий. він відданий своїй батьківщині, ладний боротьбою довести свої почуття до неї. жодна людина не може сказати про нього лихого слова. саме завдяки цим позитивним рисам петро шраменко є моїм улюбленим персонажем.