Установіть відповідність владним кулаківський гордій кулаківський данило міщенко старець в тесте а-гм..предок лише бабки висилає,а сам чортзна-де б-ти про дрова? де там! в-десь зустрінеш ту мить, коли можна чинити інший г-як один ,кажу: і жуки,і пашки,і д-спершу признався: ти писати вмієш?

Леся українка (справжнє ім'я лариса петрівна косач) — геніальна  українська  поетеса, яку називають дочкою прометея за її художнє слово, сповнене волелюбності й оптимізму, за силу духу і романтичність її непересічної особистості. народилася вона 25 лютого 1871 року в місті новограді-волинськомув інтелігентній сім'ї. дитячі роки лесі минули на  волині— в луцьку та селі колодяжному ковельського повіту, куди переїхала сім'я косачів. у родині спілкувалися українською мовою, шанували народні звичаї, читали українські книжки, а також видання російською, ійською, французькою, італійською та іншими іноземними мовами. діти (а їх було шестеро) змалку ходили в національному одязі, співали народних пісень, гралися разом із сільськими ровесниками.    у дитинстві леся найбільше товаришувала з братом михайлом, який на півтора роки був старший за неї. мишко рано відчув потяг до книг і навчив чотирирічну сестричку читати разом з ним. косачі любили слухати класичну музику, самі грали на різних музичних інструментах. леся чудово грала на фортепіано, та ще й складала музичні твори.     у десять років дівчинка захворіла на туберкульоз кісток, тому відвідувати школу не могла, на жаль, мусила відмовитись і від музичних занять: у 1883 році було прооперовано ліву руку. згодом вона напише автобіографічний вірш «до мого фортепіано»  завдяки самоосвіті леся стала високоерудованою  людиною, вивчила більше десяти мов. великий вплив на творче становлення поетеси мала родина, передусім  — письменниця й фольклорист олена пчілка і дядько — видатний діяч культури михайло драгоманов. у 19 років вона написала для молодшої сестри книжку стародавня історія східних народів».\у 1893 році у львові вийшла перша збірка поезій лесі українки «на крилах пісень», яку високо оцінив іван франко. друга поетична збірка «думи і мрії» — побачила світ у львові в 1899 році. її відкривала поема «давня казка», з якою ви ознайомитеся і з'ясуєте роль митця і мистецтва в суспільстві.до золотого фонду вітчизняної та світової літератур увійшли драматичні поеми лесі українки «одержима» (1901), «кассандра» (1907), «камінний господар» (1912), «оргія» (1913), «бояриня» (1913), в яких письменниця підносить ідею свободи особи та свободи суспільної. вершиною творчості лесі українки стала драма-феєрія «лісова пісня» (1911). її вірним побратимом і чоловіком став відомий український фольклорист климент квітка, з яким вона одружилась у 1908 році. леся українка в останні роки свого життя часто їздила на лікування до криму, італії, єгипту, грузії.     померла письменниця 1 серпня 1913 року в грузинському містечку сурамі. похована в києві на байковому кладовищі

Як палко треба любити україну, яким чесним та мужнім бути, щоб написати "україну в огні"! у своєму "щоденнику" за 26 листопада 1943 року довженко зробив такий запис: "мені важко од свідомості, що "україна в огні" - це правда. прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо". через те, що весь твір з першого до останнього рядка пронизаний правдою, його замовчували так довго. тільки 1966 року уперше кіноповість було надруковано, але й після такої довгої мовчанки у ній було багато цензурних купюр. жаль, що за життя автор не побачив свого твору. ця кіноповість у творчій біографії олександра довженка посідає особливе місце, це один з найкращих його творів.  "україна в огні" - твір про трагедію українського народу. сьогодні цілком аргументовано дослідники стверджують, що сталінський режим був жорстоким, антинародним. злочинне нехтування життями людей призвело до численних трагедій, непоправних втрат, катастроф, смертей у ході війни. для олександра довженка завжди найбільшу цінність у житті мала людина. усією своєю творчістю він принципово обстоював твердження, що людина - особистість. людина - не гвинтик. вона неповторна. до такої думки автор підводить читача через використання загостреної полемічності: христина хуторна і прокурор лиманчук, лаврін запорожець та заброда, автор полемізує з фон краузе. слід зауважити, що о. довженко ставить у полярні позиції полемізуючих.  у олександра петровича є одна любов і молитва - це рідна україна, тому центральним образом твору є саме вона, тому болить авторові, коли рідний край став руїною, тому ненависть його невгасима до тих, хто топче кованим чоботом рідну землю, поплюжить її, обливає кров'ю. найстрашніше - це бачити дітей-калік, згвалтованих дівчат, скупі старечі батьківські сльози над могилою сина. все це - україна в огні. це - найтрагічніші сторінки великої вітчизняної війни.  без перебільшення можна сказати, що всі твори мистецтва про війну славили сталіна, а ось знайшовся сміливець довженко, що знехтував цим. розплата була надто жорстокою, бо цей твір про війну міг бути удостоєний світовим мистецтвом високої нагороди, як, скажімо, "земля", але про нього мовчали довго, понад двадцять років.  для довженка суттєвою була тільки правда і більш нічого, крім правди. для нього україна - це українці. тому в центрі твору - трагічна доля лавріна запорожця, простого селянина-хлібороба, що уособлює собою долю всього українського народу. найтрагічнішою сторінкою історії україни є доля жінки на війні. тут тетяна запорожець - берегиня роду. з особливою привабливістю змальовано образ олесі, а образ христі - особливий. саме він, на думку автора, є найтрагічнішим, бо це - сама україна, яку кинуто під ноги виродкам-фашистам. доля жінки в окупації, жінки-полонянки. його героїні не стають на шлях активної боротьби, але людську гідність не втрачають у тій страшній веремії, початку війни. устами лавріна запорожця довженко закликав, "якщо й судити людей, то по закону народного лиха". а це значить, що слід бути гуманістом, ненавидіти будь-яке насильство. олександр петрович вірить у те, що хай дорогою ціною, але біда навчить, мусить навчити шанобливого ставлення до людини.  кіноповість "україна в огні" була одним з перших творів, в якому на тлі смертельного двобою з фашизмом принципово ставились проблеми гуманізації суспільства й особистості, заперечення війни, вперше заперечувалися постулати сталінізму. і коли сьогодні говорять про те, що треба встановити пам'ятник сталіну в севастополі, то в пригоді стають для молодого покоління такі творі, як "україна в огні" довженка - хай уважно вчитуються у ці безсмертні рядки.