Ук
Українська література
15.04.2020 23:19
Решено

Іван Нечуй-Левицький. "Вітрогон" Про кого слова: «Я стою, а в мене аж ноги трусяться. Мені здавалось, що … от-от винесе мені з пів клунка кислиць на снідання.» Цей іменник має стояти на місці пропуску.

про сестру

про бабу Ганну

про маму

про тата

«Дивлюсь я, … стоять ні живі ні мертві, тільки очі повитріщали та роти пороздявляли» Про кого ведеться розповідь?

про селян

про пастушків

про дівчаток і хлопчиків

про жінок

Про кого слова: « Дивлюсь — шляхом іде … і наближається до містка. Як углядів(ла) мене … та як крикне: «Дух святий при нас! Ой чорт!» — та як дремене назад! Аж курява за … піднялась. Біжить та хреститься, а я за … біжу та кричу!»

про чоловіка

про жінку

про пастушків

про бабу Ганну

«Розігнався я з берега, побіг по човні та плиг в воду з самісінького носа човна на глибиню!» Про кого ведеться розповідь?

про Василька

про тата

про сусідського хлопчика

про Василькового друга

Про кого слова?

«Пам’ятаю, мені було років шість або сім, як це діялось. Батько мій був тоді економом в одному селі.»

про друга Василька

про маму

про Василькового батька

про Василька

Хто приніс новину про повернення Василька?

тато

баба Ганна

чоловік

молодиця

Кому належать слова: «Загатив я гребельку; вода спинилась, стала й почала розливаться на зелені бережки. Я проробив посеред гребельки спуст для лотоків»

Василькові

татові

сусідському пастушкові

перехожому

«…мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці.» Про кого ведеться розповідь? Цей іменник має стояти на місці пропуску.

тато

мама

сусідка

сестричка

Про яку подію говорить цитата: «Лазимо було по кущах та й в осоці … Господи, яка то була радість, як було…»

Про риболовлю.

Про купання на річці.

Про пасіння ягнят.

Про нищення пташиних гнізд.

сочно

Лучшие ответы
polina200412
14
4,6(30 оценок)
15.04.2020 06:00

Відповідь:

Про кого слова: «Я стою, а в мене аж ноги трусяться. Мені здавалось, що … от-от винесе мені з пів клунка кислиць на снідання.» Цей іменник має стояти на місці пропуску.  про тата

«Дивлюсь я, … стоять ні живі ні мертві, тільки очі повитріщали та роти пороздявляли» Про кого ведеться розповідь?  про пастушків

Про кого слова: « Дивлюсь — шляхом іде … і наближається до містка. Як углядів(ла) мене … та як крикне: «Дух святий при нас! Ой чорт!» — та як дремене назад! Аж курява за … піднялась. Біжить та хреститься, а я за … біжу та кричу!» про чоловіка

«Розігнався я з берега, побіг по човні та плиг в воду з самісінького носа човна на глибиню!» Про кого ведеться розповідь? про Василька

Про кого слова?

«Пам’ятаю, мені було років шість або сім, як це діялось. Батько мій був тоді економом в одному селі.»  про Василька

Хто приніс новину про повернення Василька? баба Ганна

Кому належать слова: «Загатив я гребельку; вода спинилась, стала й почала розливаться на зелені бережки. Я проробив посеред гребельки спуст для лотоків»  Василькові

«…мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці.» Про кого веде-ться розповідь? Цей іменник має стояти на місці пропуску.  мама

Про яку подію говорить цитата: «Лазимо було по кущах та й в осоці … Господи, яка то була радість, як було…» Про нищення пташиних гнізд.

Пояснення:

Toprangdheb
11
4,6(3 оценок)
15.04.2020 02:58
Рідна мова спитай себе, дитино, хто ти є, і в серці обізветься рідна мова; і в голосі яснім ім’я твоє просяє, наче зірка світанкова. з родинного гнізда, немов пташа, ти полетиш, де світу далечизна, та в рідній мові буде вся душа і вся твоя дорога, вся вітчизна. у просторах, яким немає меж, не згубишся, як на вітрах полова. моря перелетиш і не впадеш, допоки буде в серці рідна мова. д. павличко слово а вкраїни мова — мов те сонце дзвінкотюче, мов те золото блискуче, вся і давність, і обнова — українська мова. розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово розцвітай же, слово! хай ізнов калина червоніє, достигає, всьому світу заявляє: я — країна україна — на горі калина! п. тичина /на вибір/
amulina2015
5
4,7(67 оценок)
15.04.2020 02:30
Вцьому році зима не вдягала білої свити.  часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.  пошукала, що ж робити? -  бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.  сперечалася з морем, несла сум'яття вітрів.  все збиралась на силі, та не встигла огледіться,  як проснулись дерева і на одрі лід потемнів. крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.  лід кришився, б'ючись об каміння   і нарешті по одрі - темній, широкій -  на останній крижині самотня чайка пливе. - ти куди ж розігналась? чи бува не до самого моря?   чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.  а крижина тонка. а крижина майже   ну, а що, як її підмиє вода весняна? ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?   затріщить і ві піде вода   - дивна людино! я ж маю крила,  нащо крилатим ґрунт під ногами?
Присоединяйся к нам!
Зарегестрируйтесь
Уже есть аккаунт? Войти