Складіть два речення: перше з прислівником напам’ять, друге – з однозвучним прийменником та іменником на пам’ять.

1. вчитель задав вивчити вірш шевченка напам'ять. 2. марічка вишила рушник і подарувала його матері на пам'ять про неї.

Випускник: доброго дня, євгенія петрівна! - радісним голосом крикнув андрій. вчитель: доброго дня, андрію. а я тебе і не впізнала - зворушливо проговорила вчителька. випускник: як ваши справи? ви ще працюєте у школі? - сказав андрій і підійшов ближче до старої вчительки. вчитель: все добре! ні, вже не працюю. стара зовсім стала - сумно сказала вчителька і поставила тяжкі сумки на дорогу. випускник: може вам чимось ? - сказав андрій і взяв у єфгенії петрівні сумки. вчитель: а ти як живешь? де працюєшь? - згадуя своїх старшекласників сказала євгенія петрівна. випускник: в мене є дружина, та син - федько. працюю у шахті. все дуже добре, але сумую за школьними роками. дальше даже не знаю что написать, подумай сама, может в голову что то

Сподіваюсь до

На мою думку, прояви кращих людських якостей – шанобливого ставлення до людей похилого віку, гуманності, доброзичливості, безкорисливої до не модними».

Я важаю,що це одна з головних проблем сучасної України.

Доброта й чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це завжди було у характері українського народу. Вікова мудрість нас вчить: «Що посієш, те й пожнеш». Ітому наше сьогоднішнє ставлення до старшого покоління готує нашу старість. Якщо в юності ми робимо добрі справи, то й в старості до нас приходять мудрість і повага.

Отже,будьмо ставитися до людей з повагою.