Как написать на украинской мови слово девятнадцатое

Ответ: дев'ятнадцяте

Зимовий ліс схожий на зачаровану країну снігової королеви. тут царює тиша. пухнастий білосніжний килим вистеляє землю. він також накинутий на гілки дерев, як шуби. здається, ніби дерева в зимовому лісі одягли казкове вбрання. все навколо прикрашене сліпучим снігом, прозорим льодом та сріблястою памороззю. ліс – неначе скарбниця тендітних зимових коштовностей. тільки гілки замерзлих дерев іноді риплять та тріщать від морозу. та скрипіння снігу під ногами порушує тишу під час прогулянки зимовим лісом. але взагалі взимку тут важко прходити. можна провалитися в замет по коліна, а бува, що й по пояс. коли йдеш зимовим лісом, здається, що в ньому немає жодної живої душі. нібито всі птахи, звірі й комахи покинули цю місцевість в пошуках тепла або залягли в сплячку. навіть ворони подалися до міста, годуватися біля людей. але цієї ж миті заєць-біляк, невидимий на снігу, спостерігає за мандрівниками. життя в зимовому лісі затихає, але нe зупиняється.

Скільки слів можна підібрати, щоб описати україну! співуча, квітуча, красива, барвиста, прекрасна… сотні письменників, поетів, художників не втомлювалися підносити її красу у кращих творах мистецтва. не дивлячись на складний історичний шлях, численні втрати і випробування, україна змогла зацвісти буйним цвітом і до сьогодні продовжує вражати всіх своєю могутністю.чим славиться україна? перш за все, напевне, людьми. вони тут працьовиті, привітні, надзвичайно волелюбні та талановиті. важко знайти українця, який би не знав бодай однієї народної пісні. творчість їхня багато а мені таланту безкраї.тут дуже гарна природа. чого варті лише одні карпати! і звичайно, дуже красива мова. вона разом з україною пройшла дуже складний шлях, пережила утиски і заборони, але завжди відроджувалась. а все тому, що завжди були люди, котрі своєю любов’ю і відданістю підживлювали її, підтримували в ній ту іскру, котра дає початок життя. не один герой поплатився життям за любов до україни, не одна війна пройшлася по її землі. однак лише той, хто справді прагне життя може вижити і україна вижила. сьогодні вона проходить складний етап становлення, але допоки існуватись люди, котрі готові покласти своє життя за свободу україни, доти бути вона існувати. і як показує історичний досвід, такі люди були завжди. наше завдання – вивчати, розуміти історію нашого народу і пам’ятати, що батьківщину не обирають. вона, як і мати з батьком, дається нам вищими силами, тому ми повинні оберігати її, плекати її культуру, мову, передавати своїм нащадкам і навчати їх бути гідними дітьми свого народу