Складіть тексти запрошень своїм близьким на святкування нового року, дотримуючись вимог до написання запрошень. сестра и !

Дорогi бабусю та дiдусю! запрошуэмо вас на святкування нового року до нас. у рiдному колi буде святкувати веселiш! сестра i маргарита.

Главная мысль, которую во многих своих произведениях Некрасов пытался донести до широкой публики,– это тяжелое положение простого народа в России. Тема жизни крестьян и рабочих, невыносимые условия их труда и жизни при строительстве путей сообщения ярко отразилась в стихотворении “Железная дорога”. Также здесь красной нитью проходит осуждение поэтом тех людей, которые управляли этими работами. Они не заботились о том, чтобы облегчить труд людей и сохранить их жизни, а использовали их лишь в качестве средства достижения своих целей.

Подробнее: https://obrazovaka.ru/analiz-stihotvoreniya/nekrasov/zheleznaya-doroga.html

«без вірного друга велика туга…», «нема кращого друга, як вірна подруга», — кажуть народні прислів’я. і це так, бо самому жити сумно, ні з ким поділитися ні радістю, ні журбою. друзі — це весело, особливо, коли їх багато і коли вони — справжні друзі. «людина без друзів — що дерево без коріння…» — так кажуть у народі. це треба розуміти так: тільки дружба із кимось прив’язує людину до певного місця, наприклад до школи, у якій навчаєшся. тоді ти починаєш цінувати те, що маєш!   та багато українських прислів’їв кажуть про інший бік дружби — негативний. бо часто друзі розчаровують, поводяться так, як ти від них не чекаєш.   про те, що треба розуміти, чому твій друг дружить із тобою, а не з іншою людиною, свідчать багато народних висловів: «були б пиріжки — будуть і дружки», «коли хочеш позбутися друга, позич йому грошей…» — це про матеріальне зацікавлення в друзів. завжди боляче буває дізнатися, що з тобою товаришують не заради тебе, твого розуму, веселої вдачі чи гарного характеру, а лише заради того, що ти гарно вдягнений, або можеш витратити певну суму грошей чи позичити їх. багато хто через гроші або дорогі ганчірки втрачає людей, яких вважав друзями. як тут не згадати солдата — героя казки г.-к. андерсена «вогниво»! як він був багатий, усі були раді пити й гуляти за його кошт, а як втратив свої статки — всі від нього відвернулися. тут на пам’ять приходить інший вислів про друзів: «друзі пізнаються в біді…»