Схарактерезуйте головні члени речення: але чи справді наш розум такий всесильний,всемогутній? ​

У«думі про козака голоту » відображається одна зі сторінок історії україни — боротьба нашого народу проти турецьких загарбників. рядки  думи   переносять нас у xvi—xvii століття. у ті часи татарські й турецькі військові загони були справжнім лихом для українців. вони зненацька нападали на міста й села, грабували та руйнували їх, а людей уводили в полон та продавали на невільницьких ринках. але народ відстоював свою незалежність, мужньо захищав власні землі. найважливішою силою в цій боротьбі стало козацтво, яке не лише відбивало напади неприятелів, але й саме нападало на ворогів у криму та туреччині, звільняючи в’язнів. народ увічнив подвиги славетних козаків у думах. так, у «думі про козака голоту» змальовуєтьсяперемога козака над татарином . козак названий голотою тому, що він убогий. на ньому старенька «семиряга», дірява «шапка-бирка», а на ногах «постоли в’язові» й «онучі китайчані» з валовими зав’язками. але, незважаючи на такі «шати», козак має гарного «коня вороного» та «ясненьку зброю». у думі особливо підкреслюється, що  голота — мирна людина : «ні города, ні села не займає». він любить рідну землю й не знає страху: «не боїться ні огня, мі меча, ні третього болота». зовсім інакше змальовується образ татарина. він — заможна людина, має гарний дім і дороге вбрання. але головна мета його життя — це нажива, він прагне розбагатіти якомога більше. ми переконуємося, що татарин занадто жадібний, оскільки він мріє захопити козака живцем і продати його в неволю. а страждання козака та його туга за рідною землею татарина не обходять. однак у чесному бою козак  голота переміг татарина . у думі народ прославляє відважного й мужнього голоту та виплює побажання, щоб козаки

Твір на тему: моя улюблена телепередача. рейтинг деяких телепередач сьогодні не менший чим у світових бестселерів. особливою популярністю користуються вокальні шоу. це реальний доказ того, що мрії збуваються, треба лише вірити і сміливо до них іти. найбільше мене вражає та надихає «голос країни». музика завжди була присутня в моєму житті. з дитинства – ведучі ролі в дитсадку, потім – вокал у школі. не знаю як складеться життя і чи буде спів основним у ньому, та дивлячись на те, як звичайні люди стають справжніми зірками, я не перестаю мріяти, сподіватись. «голос країни», це не шоу амбітної молоді, яка понад усе прагне попасти в «шоубізнес». це справжній феєрверк талантів. тут не оцінюють зовнішність, артистизм, вік, статус, головне одне – вміння співати так, щоб перехоплювало подих. це пошук різножанрових професіоналів, справжніх народних артистів. звичайно потім враховуються і інші фактори, але всьому можна навчитись, що яскраво доводять телевізійники. ця передача відразу стала улюбленою мільйонів. дивлячись на щирі переживання учасників, тяжко залишитись байдужими. жаль, що не всі проходять до фіналу. приваблює те, що судді професіонали у різних жанрах і кожен вокаліст має смогу проявити себе у тому, що йому найближче. адже бездоганний оперний тенор, в іншому жанрі не відразу зможе розкрити свій талант. тяжко сказати, хто на протязі всіх сезонів був кращим. всі співаки однозначно талановиті, деяким не вистачає професіоналізму, деяким досвіду, та в умінні зачаровувати своїм співом вони всі професіонали. їх не оцінюють підкупні судді, чи щасливий випадок. дорогу в майбутнє їм відкривають знавці своєї справи та народ, заради якого вони в певній мірі співають. вокальне шоу дає стимул реалізовувати себе, не боятись, трудитись і вірити в перемогу.